Використано статистичний підхід до аналізу випадкового поля мікронапружень, що утворюється хаотично розміщеними прямолінійними дислокаціями однієї кристалографічної системи; розглянуто вплив флюктуацій такого поля на рух дислокацій в іншій системі. Отримано залежності характеристик випадкового поля мікронапружень від густини дислокацій. Визначено інтервал густин дислокацій, в якому вплив цього поля є суттєвим. На основі феноменологічної теорії пластичної деформації з врахуванням дислокаційних перетворень надано схему опису процесу деформування матеріалів при імпульсному (ударному) навантаженні.

Запропоновано й обгрунтовано дислокаційну модель втрати рівноваги субмікротріщини з урахуванням стохастичної природи далекодіючих полів мікронапружень. Уперше на кількісному рівні описано закономірності впливу густини дислокацій і розмірів зародкових тріщин на рівень зовнішніх напружень, необхідних для втрати рівноваги та перехід у катастрофічне поширення субмікротріщини, а також отримано вирази для визначення величини ефекту впливу випадкових мікронапружень на макроскопічне напруження втрати рівноваги зародкової тріщини залежно від густини дислокацій і розмірів субмікротріщин і для прогнозування ймовірності цього ефекту. Встановлено закономірності впливу пластичної деформації та середнього розміру зерна на величину розглянутого ефекту. Проаналізовано вклад цього ефекту в статистичний розкид макроскопічного напруження квазікрихкого руйнування. Обгрунтовано статистичну природу останнього.

Проведено теоретичний аналіз розподілу інтенсивності рентгенівських променів, розсіяних тонкими плівками, які містять дислокаційні петлі. Встановлено, що зі збільшенням щільності та радіуса дислокаційних петель відбува- ється перебудова розподілу інтенсивності розсіяння, яка має місце внаслідок зникнення інфрачервоної розбіжності статичних зміщень. У цьому випадку замість розподілу інтенсивності Гаусса виникає розподіл Лоренца, який зі зростанням щільності дислокаційних петель змінюється на розподіл Гаусса.

Детально розглянуто динамічні процеси у приповерхневих шарах металів, що піддано дії імпульсного лазерного опромінення, яке не порушує цілісності кристалічної структури. Запропоновано методику розрахунку щільності дислокацій, що генеруються в об'ємі металу за час протікання релаксаційних процесів під час багатократної лазерної дії. Результати обчислень з великою точністю збігаються з даними просвічувальної електронної мікроскопії. З уявлень про взаємодію структурних дефектів в конденсованому середовищі, що динамічно деформується, запропоновано дислокаційно-міжвузловий механізм лазерно-стимульованого масопереносу в реальних кристалах. Добра узгодженість теоретичних та експериментальних результатів підтверджує визначну роль запропонованого механізму в процесі переносу маси за імпульсної лазерної дії на метали. Обгрунтовано припущення про можливість реалізації дислокаційно-міжвузлового механізму масопереносу в металах і для інших видів імпульсних дій.

Ключ. слова: кристалл, микродеформация, уширение рентгеновских линий, дислокации, кинематическое приближение
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.13

Рубрики:

Рентгеноструктурний аналіз

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В кінематичному наближенні статичної теорії рентгенівських променів наведено рентгенодифракційний аналіз кристалів дуже деформованих поверхневих шарів, які мають неоднорідній розподіл дислокацій. Розглянуто випадок прямолінійних гвинтових дислокацій, лінії яких паралельні поверхні кристала, а густина дислокацій експоненціально зменшується зі збільшенням глибини. Поданий в роботі рентгенодифракційний аналіз кристалів дозволяє зробити висновок, що вид та тип дислокаційної структури передбачають вибір експериментальних рентгенівських методів, які можуть дати найбільш повну інформацію про структуру матеріалу, що досліджується на основі 2 - 3 дифрактограм рентгенівських променів.

За допомогою ПЕОМ і раніше розробленої обчислювальної процедури проаналізовано азимутальний розподіл дифракційних рентгенівських променів. За даних умов вдалося представити окремі максимуми на експериментальній кривій подвійного відбиття кількома дифракційними піками, що описуються найпростішими законами розподілу ймовірностей за Гауссом та Лоренцом. На підставі здійсненого аналізу порівняно особливості розподілу дезорієнтацій субзерен монокристалів різного ступеня досконалості в станах після вирощування та ультразвукового опромінення за спеціальними температурними режимами.